Батькам

Чому наші діти так нудьгують у школі, не вміють чекати, легко розчаровуються та не мають справжніх друзів?

Сьогодні діти приходять до школи емоційно не готовими до навчання і в нашому сучасному житті існує багато факторів, які роблять в це свій внесок. Як нам відомо, мозок є пластичним. Використовуючи середовище, ми можемо зробити мозок «сильнішим» або «слабшим». Я щиро вірю, що, незважаючи на всі наші чудові винаходи, ми, на жаль, переформовуємо мозок наших дітей у неправильному напрямку. І ось чому:

1. Технології

Використання технологічних досягнень як «безоплатної няні» є в дійсності зовсім не безплатним. Плата чекає вас відразу за рогом. Ми платимо нервовими системами наших дітей, їх увагою, і їх здатністю до віддаленої винагороди. У порівнянні із віртуальною реальністю буденне життя нудне. Коли діти приходять до класу, вони піддаються впливу людських голосів та адекватній візуальній стимуляції на противагу до бомбардування графічними вибухами і спеціальними ефектами, які використовуються для перегляду на екранах. Після годин віртуальної реальності, обробка інформації у класі стає надзвичайним викликом, оскільки їхній мозок звик до високих рівнів стимуляції, які існують у відео-іграх. Нездатність обробляти нижчі рівні стимуляції робить дітей уразливими перед академічними  викликами. Технології також емоційно від’єднують нас від наших дітей та наших сімей.

ЕМОЦІЙНА ДОСТУПНІСТЬ БАТЬКІВ Є ГОЛОВНОЮ ЖИВИЛЬНОЮ РЕЧОВИНОЮ ДЛЯ МОЗКУ ДИТИНИ.

На жаль, ми поступово позбавляємо наших дітей цієї речовини.

2. Діти отримують все, чого вони хочуть у той же момент як вони цього хочуть

«Я голодний!» «Через секунду я під’їду до кафе для авто.» «Я пити хочу!» «Ось торговий автомат.» «Мені нудно!» «Візьми мій телефон!» Здатність до віддаленої винагороди є ключовим фактором у майбутньому успіху. У нас найкращі наміри – зробити наших дітей щасливими – але, нажаль, ми робимо їх щасливими на цей момент та нещасними у довгій перспективі.

ЗДАТНІСТЬ ВІДКЛАДАТИ ВИНАГОРОДУ ОЗНАЧАЄ ВМІННЯ ДІЯТИ В УМОВАХ СТРЕСУ.

Поступово наші діти все менше отримують інструментів для того, щоб справлятися хоч із невеликими стресорами, що, очевидно, стає величезною перепоною у їх житті.

Нездатність до віддаленої винагороди часто помітна в класах, супермаркетах, ресторанах та іграшкових магазинах у ту хвилину, коли дитина чує «Ні.», оскільки батьки навчили мозок дитини відразу отримувати те, що хочеться.

3. Діти керують світом

«Мій син не любить овочі.» «Вона не любить рано лягати спати.» «Він не любить снідати.» «Вона не любить іграшки, вона так гарно грається на своєму iPad-і.» «Він не хоче самостійно вдягатися.» «Вона занадто лінива, щоб їсти самостійно.» Це те, що я постійно чую від батьків. З якого це часу діти вказують нам як їх ростити? Якщо ми залишимо все на їхній розсуд, то все, що вони робитимуть – це їстимуть макарони з сиром, та рогалики з вершковим сиром, дивитимуться телевізор, гратимуться на своїх планшетах і ніколи не лягатимуть спати. Що хорошого ми робимо для них, коли даємо їм те, чого вони ХОЧУТЬ, коли знаємо, що це не ДОБРЕ для них? Без належного харчування та якісного нічного сну наші діти приходять до школи роздратованими, тривожними та неуважними. На додачу, ми посилаємо їм неправильне послання. Вони навчаються того, що можуть робити все, що завгодно не робити те, чого вони робити не хочуть. Концепція «треба зробити» відсутня. Наприклад, якщо дитина хоче бути відмінником, їй треба важко навчатися. Якщо вона хоче бути успішним футболістом, їй треба тренуватися щодня.

НАШІ ДІТИ ДУЖЕ ДОБРЕ ЗНАЮТЬ, ЧОГО ВОНИ ХОЧУТЬ, АЛЕ ДЛЯ НИХ НАСТАЮТЬ ДУЖЕ ВАЖКІ ЧАСИ, КОЛИ НЕОБХІДНО ЩОСЬ РОБИТИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦИХ ЦІЛЕЙ.

Результатом стають недосяжні цілі і це залишає дітей розчарованими.

4. Безкінечні веселощі

Ми створили для наших дітей штучний світ веселощів. Жодної хвилинки нудьги. В ту секунду, коли дитина заспокоюється, ми біжимо, щоб знову розважити її, оскільки інакше, ми почуваємось, наче не виконуємо наших батьківських обов’язків. Ми живемо в двох відокремлених світах. У них їхній «світ розваг», а у нас наш «світ роботи». Чому діти не допомагають нам на кухні чи з пранням білизни? Чому вони не прибирають своїх іграшок? Це базова рутинна робота, яка тренує мозок бути в робочому стані та прцювати і в умовах «нудьги», що є таким же м’язом, від якого, зрештою, вимагають бути здатним до навчання у школі. Коли вони приходять до школи і настає час писати рукою, вони кажуть: «Я не можу. Це занадто важко. Надто нудно.» Чому? Тому що робочий м’яз не тренується у безкінечних веселощах. Він тренується працею.

5. Обмежена соціальна взаємодія

Ми всі – зайняті люди, тож даємо нашим дітям гаджети і теж їх «займаємо». Раніше діти гралися на вулиці, де у неструктурованому природному оточенні вони вивчали та відпрацьовували свої соціальні навички. На жаль, технології витіснили час, який дитина проводила на вулиці. Також, технологія зробила батьків менш доступними для соціальної взаємодії зі своїми дітьми. Очевидно, що діти відстають у розвитку… нянька-гаджет не обладнаний програмою розвитку соціальних навичок. Найуспішніші люди володіють розвиненими соціальними навичками. Це пріоритет!

Мозок схожий на м’яз, який тренується і перетреновується. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина могла їздити на велосипеді, ви розвиваєте її здібності велосипедної їзди. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина вміла чекати, ви вчите її терпінню. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина змогла соціалізуватися, вам треба навчати її соціальних навичок. Ніякої різниці тут немає!

ВИ МОЖЕТЕ ЗМІНИТИ ЖИТТЯ ВАШОЇ ДИТИНИ НА КРАЩЕ, ТРЕНУЮЧИ МОЗОК ВАШОЇ ДИТИНИ

таким чином, щоб ваша дитина успішно функціонувала на соціальному, емоційному та академічному рівнях. І ось як:

1. Обмежте використання технологій і відновіть емоційний зв’язок зі своєю дитиною

• Дивуйте їх квітами, обмінюйтесь посмішками, лоскочіть їх, покладіть записку зі словами любові їм в рюкзак чи під подушку, здивуйте їх, забравши на обід протягом навчального дня у школі, потанцюйте разом, поповзайте разом, побийтеся подушками.
• Влаштовуйте сімейні обіди, вечори настільних ігор (подивіться список моїх улюблених настільних ігор в моєму попередньому пості), покатайтеся на велосипедах, сходіть на вечірню прогулянку з ручним ліхтарем.

2. Тренуйте здатність до віддаленої винагороди

• Примусьте їх чекати!!! Нормально провести час під гаслом «Мені нудно» – це перший крок до творчої діяльності.
• Поступово збільшуйте час між «я хочу» та «яо отримую».
• Уникайте використання технологій в машині та в ресторанах та натомість навчіть їх чекати розмовляючи чи граючись.
• Обмежте постійні перекуси.

3. Не бійтеся встановлювати межі. Діти потребують меж, щоб рости щасливими та здоровими!!

• Складіть розклад для часу прийому їжі, сну, технологій.
• Подумайте, що КОРИСНО для них – а не проте, чого вони ХОЧУТЬ / НЕ ХОЧУТЬ. Пізніше вони подякують вам за це. Батьківство – це важка праця. Вам доведеться виявляти творчий підхід, щоб примусити їх робити те, що корисно для них, тому що, більшість часу, це буде зовсім не те, чого вони хочуть.
• Діти повинні снідати та споживати поживну їжу. Їм треба проводити час надворі і лягати спати в один і той же час, щоб наступного дня приходити до школи здатними до навчання!
• Перетворюйте речі, які вони не люблять робити чи пробувати у веселу, емоційно стимулюючу гру.

4. Навчайте своїх дітей займатися монотонною роботу з найперших років життя, оскільки це основа майбутньої «працездатності»

Складання білизни, прибирання іграшок, розпакування покупок, накривання на стіл, приготування обіду, розпакування обіднього пакунку, застилання ліжка.
Використовуйте творчий підхід. Спочатку робіть це стимулююче і весело, так, щоб їх мозок асоціював це з чимось позитивним.

5. Навчайте соціальним навичкам

Навчайте їх черговості, вмінню ділитися, програвати / перемагати, йти на компроміс, говорити люб’язності іншим, використовувати слова «будь-ласка» та «дякую».
З мого досвіду працетерапевта, діти змінюються в ту хвилину, коли батьки змінюють своє бачення батьківства. Допоможіть вашим дітям досягти успіху в житті, тренуючи та посилюючи їхній мозок – і чим скоріше, тим краще!

Джерело: http://yourot.com

10 ТЕЗ ЛЮБОМИРА ГУЗАРА ПРО ДІТЕЙ, 

БАТЬКІВ І ДИСЦИПЛІНУ

1. Батьки мусять ставитися до своєї дитини як до людини, тобто дати їй відчути, що вона людина. Завдання, безумовно, дуже складне, але, знехтувавши ним, можна поставити дитину на фальшивий шлях.

2. Необхідний елемент – це виховувати дитину в атмосфері тепла і мудрої любові. Діти, які цього не одержали, – це ті, що в той чи той спосіб тікають з дому і блукають вулицями наших міст.

3. Нещаслива та дитина, між батьком і матір’ю якої є постійна незгода та непорозуміння, а ще гірше, коли батьки знущаються з дитини – як у фізичному, так і в моральному плані

4. Батьки, закохані в гроші, можуть навіть свідомо передати дітям свій матеріалістичний світогляд.

5. Передавання позитивних чи негативних вартостей відбувається природним шляхом: що батьки думають, про що говорять, як поводяться – формує їхню дитину

6. Безумовно, дитина має відчути, що її люблять, але батьківська любов повинна бути, наважуюся сказати, мудрою.

7. Розпещена дитина раніше чи пізніше почуватиметься нещасною, тому що не завжди зможе отримувати все так легко, як їй це вдавалося в дитинстві.

8. Батько й мати, творячи атмосферу любові, повинні дати відчути дитині її гідність і гідність інших людей – старших і таких самих, як вона, дітей.

9. Дисципліні повинні підпорядковуватися всі члени сім’ї, передусім батьки: на все є свій час і щодо всього певна позиція.

10. Кожну дитину належить виховувати в дусі бажання робити добро іншим, чи батькам, чи товаришам, чи братам і сестрам.

7 признаков того, что родители слишком балуют ребенка

Многие родители даже не замечают, когда родительская любовь переходит ту тонкую грань, которая отделяет воспитание от излишнего баловства. Как понять, что родители слишком сильно балуют ребенка? Существуют явные признаки, которые должны насторожить вас, если вы наблюдаете их в собственном поведении по отношению к своим детям.

1. Желания ребенка - превыше всего

В паре «мама-ребенок» безусловно ведущую роль должна играть мама. Если же в большинстве случаев правила поведения в семье диктует ребенок - родителям необходимо пересмотреть свои приоритеты. Все желания ребенка по возможности должны удовлетворяться как можно быстрее в младенческом возрасте. Если такая тактика затянулась до 3-4-х лет - это тревожный признак.

2. Отсутствие правил поведения ребенка в обществе

Если родители непоследовательны в своих запретах и не прививают ребенку с самого детства правила хорошего поведения в обществе - они оказывают ребенку плохую услугу. Если ребенок не усвоил правила поведения в обществе - не только он сам может стать помехой для всех окружающих, но и самому ему в будущем будет жить в коллективе намного сложнее.

3. Отсутствие четких границ

Сложнее всего приходится детям, родители которых не установили для них четких границ поведения. Сегодня ребенку можно то, что было нельзя вчера - это очень сбивает с толку. Если вы установили какие-то запреты, не стоит их то и дело отменять: таким образом вы не облегчаете ребенку жизнь, а только усложняете ее.

4. Отсутствие ответственности за свои поступки

Даже в весьма юном возрасте дети вполне способны осознавать, какие последствия могут повлечь за собой те или иные их поступки. Оправдывая неприемлемое поведение ребенка тем, что «он еще маленький», родители лишают его возможности нести ответственность за свои поступки - и одновременно возможности постепенно взрослеть.

5. Подарки без повода

К сожалению, многие родители считают, что ежедневными подарками они проявляют свою родительскую любовь. На самом деле психологи утверждают, что подарки без всякого повода делают из детей потребителей и эгоистов.

6. Действенность истерик

Если родители поддаются на истерики ребенка, уступая ему, только бы он прекратил плакать - они поощряют манипулятивное поведение. Для детей это служит подтверждением, что можно получить желаемое, закатив истерику, а это не тот способ, который взрослые люди используют в реальной жизни.

7. Взрослые как дети

Очень часто взрослые своим поведением подают неправильный пример собственным детям: капризничают, закатывают истерики, ставят свои желания на первое место, игнорируя потребности окружающих. То, как ведут себя взрослые в кругу семьи, является примером для ребенка, ведь дети лучше всего воспринимают не слова, а поведение, которое они будут копировать.

Говорите своему ребенку: "Я тебя люблю!"

Рассказывайте:

1. Историю их рождения или усыновления.
2. О том как вы «нежничали» с ними, когда они были маленькие.
3. Историю о том, как вы выбирали им имена.
4. О себе в их возрасте.
5. О том, как встретились их бабушки и дедушки.
6. Какие ваши любимые цвета.
7. Что иногда вам тоже сложно.
8. Что когда вы держите их за руку и сжимаете ее 3 раза, это секретный код, который означает – «люблю тебя».
9. Какой у вас план.
10. Чем вы сейчас занимаетесь.

Слушайте:

11. Вашего ребенка в машине.

12. Что ваш ребенок рассказывает про свои игрушки, и подумайте, насколько это для него важно.

   13. Вопрос, в котором ваш ребенок действительно нуждается вашей помощи.

14. На одну секунду дольше, чем позволяет ваше терпение.

15. Чувства, которые стоят за словами вашего ребенка.

Спрашивайте:

16. Как ты думаешь, почему  это случилось?

17. Как думаешь, что будет если .....?

18. Как нам это выяснить?

19. О чем ты думаешь?

20. Какое у тебя самое приятное воспоминание за день?

21. Как думаешь, какое "оно" на вкус?

Показывайте:

 22. Как сделать что-то, вместо того, чтобы запрещать это делать.

23. Как свистеть в травинки.

24. Как резать еду.

25. Как складывать белье.

26. Как искать информацию, когда вы не знаете ответа.

27. Привязанность к вашему супругу.

28. Что заботиться о себе, ухаживать за собой очень важно.

Выделите время:

29. Чтобы понаблюдать за строительными площадками.

30. Чтобы посмотреть на птиц.

31. Чтобы ваш ребенок помог вам готовить.

32. Ходить в какие-то места вместе.

33. Копаться вместе в песке.

34. Чтобы выполнять задания в темпе вашего ребенка.

35. Чтобы просто посидеть с вашим ребенком, пока он играет.

Порадуйте своего ребенка:

36. Сделайте сюрприз: положите шоколад в блины, выложите еду в форме смайлика..

37. Играйте с ними на полу.

Отпускайте:

38. Чувство вины.

39. Ваши мысли о том, как должно было быть.

40. Вашу потребность быть правым.

Отдавайте:

41. Смотрите на вашего ребенка добрыми глазами.

42. Улыбайтесь, когда ваш ребенок заходит в комнату.

43. Отвечайте взаимностью, когда ваш ребенок вас касается.

44. Настройте контакт, прежде чем что-то говорить (исправлять), чтобы ваш ребенок действительно вас услышал.

45. Давайте вашему ребенку возможность справится со своим недовольством (гневом, злостью), прежде чем оказать ему помощь.

46. Выберите сами ваш любимый способ быть добрым к вашему ребенку.

Ось як треба виховувати дітей!

Шановні батьки ! 

   Ваші діти вже знають склад чисел до 10 та вміють виконувати  подібні завдання:

        Більш складний варіант:

    Запропонуйте їм щось подібне вдома. Так, в ігровій формі, Ви допоможете Вашим дітям закріпити вивчене та відчути себе більш впевненими на уроках. 

Бажаю успіхів!

"Подібність"

Як допомогти дитині у процесі навчання

Поради про те, як допомогти дитині у процесі навчання, задіявши при цьому всі її органи чуття та здібності

Як правило, такі теми, як робота головного мозку й ефективність способів навчання дітей, вивчаються окремо або розділяються. Саме тому буде корисно об'єднати знання про роботу мозку, зорову та слухову пам'яті й різні способи навчання. Ці знання дуже важливі, оскільки допомагають зрозуміти, як працює й розвивається мозок, і як навчаються при цьому наші діти.

Дані знання можна використовувати надзвичайно практично, а саме для того, щоб допомогти дітям справлятися з їхніми шкільними завданнями й вивченням будь-якого матеріалу, який їм необхідний.

Цей метод допоможе дитині у процесі навчання, перетворивши його на цікавий ігровий досвід незалежно від віку. Він полягає в тому, щоб використовувати музику, допомогати дитині наспівувати те, що вона вивчає, складати історії й пісні, використовувати візуальні ефекти – відео, графіку, фотографії та наочні посібники, які особливо доречні для вивчення математики.

Вивчаєте з дитиною алфавіт? Спечіть печиво у формі літер. Використовуйте їх, щоби збирати слова. Заспівайте пісню про алфавіт. Складіть її самостійно. Заохочуйте дитину складати пісні будь-якої тематики. Кумедно крокуйте в такт музиці. Рухайтеся, зображуючи літери. Виріжте великі літери з кольорового картону й розвісьте їх по всьому дому.

Якщо ваша дитина вже ходить до школи та вчить, наприклад, урок історії, знайдіть фільм про досліджувану історичну подію. Можливо, ви зможете знайти відео про її географічне розташування, тобто про країну або місто, в якому все відбулось.

Дитина повинна запам'ятати текст із книги? Прочитайте його разом з нею. Запишіть ваше читання на диктофон, і нехай дитина прослухає його у транспорті (по дорозі до школи). Наспівуйте досліджуваний матеріал. Складайте історії про досліджувану подію. Уявіть собі сцени, пов'язані з нею, або зробіть невелику постановку на цю тему.

Постарайтеся задіяти всі органи чуття вашої дитини при вивченні даного матеріалу. Ставте відкриті питання. Нехай ваша дитина уявить собі, що б вона робила, якби безпосередньо брала участь у цих подіях. Як би вона себе відчувала при цьому?

Ваша дитина вивчає математику? Ви можете використовувати кульки або кубики для того, щоби продемонструвати досліджуване правило, або навіть овочі й фрукти, які знайдуться у вас під рукою. Наочні приклади дуже добре працюють для розуміння десяткової системи числення, арифметики та дробів. Таким же чином ви можете використовувати печиво у вигляді кубиків або інших геометричних форм, щоб так само продемонструвати певні правила. Зробіть печиво дуже ароматним, щоб залучити у процес навчання всі почуття: нюх, дотик і зір.

Школа значною мірою орієнтована на зорове сприйняття матеріалу. Учні читають матеріал, їх просять накреслити щось або написати відповіді на запитання. Також у класі проходить обговорення матеріалу, при якому використовується слуховий канал сприйняття, але все ж велика частина роботи заснована на візуальній активності мозку.

Якщо ви дасте дитині можливість пересуватись під час навчання (кінестетичний компонент), рухатись у такт музиці, малювати, слухати й використовувати всі почуття, то дасте їй можливість учитись у різних стилях, задіявши максимальну кількість ділянок головного мозку.

Думаєте, дитина зможе забути матеріал, якщо ви будете діяти таким чином? При цьому ви дуже допоможете їй засвоїти нові знання. Ви також досягнете й іншої мети – ваша дитина оволодіє різними способами навчання й розвине інші не настільки добре розвинені здібності. Якщо ваша дитина візуаліст, допоможіть їй розвинути слухову пам'ять. Якщо вона кінестетик, допоможіть їй розвивати візуальне сприйняття. Так ви допоможете дитині стати всебічно розвиненою особистістю, більш збалансованою в навчанні, гармонійною та творчою.

Ще однією істотною перевагою такого підходу є інтеграція й максимальна активація різних ділянок мозку – те, чим ми нехтуємо, намагаючись розвивати стилі навчання дитини та її мозок окремо.

Десять звичок, притаманних хорошим батькам

Бути батьками – означає відчувати велику радість. Коли ви вперше тримаєте свою дитину, майбутнє здається безхмарним і прекрасним. Із плином часу батьки дізнаються про те, що їхній прекрасний світ потребує докладання зусиль і старанності. Вони готуються робити те, чого не робили ніколи раніше. У міру того як дитина росте, батьківських обов'язків стає все більше й більше.

Спочатку батьки соромляться своєї недосвідченості й часто шукають допомоги у своїх батьків або друзів з великим досвідом. Згодом, а також із власним досвідом і терпінням їм стають відомі таємниці того, як стати хорошими батьками, не ставлячи хрест на своєму власному житті. Пропонуємо батькам ознайомитися з десятьма основними звичками, які допоможуть їм стати хорошими татами й мамами та виділяти багато часу для того, щоб радіти разом з дітьми.

• Смійтеся разом з дітьми. Сміх дуже важливий для дітей – як для їхнього фізичного, так і для психічного здоров'я. Коли ви бачите, що дитина радіє та сміється, постарайтесь розділити з нею хвилини радості. Якщо ви приєднаєтесь до неї, це допоможе їй відчути себе в безпеці. Робіть так мінімум двічі або тричі на день. Це буде добре для вас обох!
• Не ставтесь до дітей, як до дорослих. Діти є діти, тому не чекайте, що вони будуть вести себе як дорослі, не ставтесь до них як до дорослих людей. Їм потрібен час, щоби пізнати та зрозуміти навколишній світ. Будьте терплячими, і ваше терпіння повернеться сторицею.
• Установіть прості правила. Чи то їжа, час для ігор чи що-небудь ще, завжди встановлюйте прості правила для дітей та, звісно, намагайтеся, щоб вони їх дотримувались. Наприклад: «Прийшов час чистити зуби» або «Пограв - збирай усі свої іграшки». Чим простіше правила, тим більше вони впливають на поведінку дітей.
• Менше кажіть і більше дійте. Іноді треба припинити розмовляти й почати діяти. Особливо, коли дитина робить щось, чого не повинна робити, або чинить опір вашому проханню чи рішенням. Замість того щоб умовляти її, ви можете дати їй урок своїми діями. Іноді невелике покарання може дати позитивні результати.
• Заохочуйте більше, ніж карайте. Не ігноруйте позитивну поведінку вашої дитини. Завжди пам'ятайте, що заохочення дає довгострокові результати. Тому якщо ви покараєте дитину за погану поведінку один раз, то повинні тричі винагородити її за хорошу. Часті заохочення будуть прищеплювати дитині віру в себе й відчуття того, що вона здатна добре справлятися з тим, що від неї вимагається.
• Будьте прикладом для наслідування. Діти не завжди дотримуються ваших слів. Але коли вони спостерігають за вашими діями, то схильні повторювати їх. Якщо ви будете гідним прикладом для ваших дітей, ваші дії будуть більш промовистими, ніж ваші висловлювання.
• Менше відволікайте дітей. Діти не люблять, коли їх відволікають під час їхніх улюблених занять. Якщо ви будете їх відволікати, вони можуть чинити опір і проявляти зухвалість. Краще спостерігати за ними на відстані, даючи їм свободу в грі та творчості.
• Не годуйте дітей через силу. Діти їдять тільки тоді, коли вони голодні. Якщо ви будете примушувати їх, вони будуть чинити опір або викидати їжу. Просто довіряйте їм у цьому й не мучте себе та дитину своїми настановами про їжу. Як тільки діти зголодніють, вони обов'язково попросять їх погодувати.
• Не контролюйте дітей надмірно. Діти люблять бути вільними. Це невід'ємна частина їхньої природи. Прості та зрозумілі правила – це добре, але в той же час не рекомендується контролювати абсолютно все, що роблять діти. Дайте їм свободу робити те, що вони хочуть, щоб вони оволоділи не менш важливою (ніж дисципліна) навичкою самостійно навчатися.
• Читайте дітям перед сном. Діти люблять засинати, слухаючи свої улюблені історії перед сном. Це не тільки зміцнює зв'язок між батьками й дітьми, а й допомагає їм гармонізувати їх емоційний стан і заснути з позитивним настроєм. Коли діти підростуть, постарайтеся зберегти цю звичку й читати разом з ними. Це допоможе їм розвинути уяву, мислення, інтелект.

Бути батьками – означає реалізувати свій потенціал і пізнати свої слабкі сторони. Тільки з часом батьки зможуть пожинати те, що посіяли у своїх дітях. Звісно, добрі плоди не дозрівають за одну ніч. Так що просто робіть те, що вам під силу, і насолоджуйтеся цією довгою та прекрасною подорожжю.